|
|
Позичальники пішли напролом
Позичальники пішли напролом
Банки та їх клієнти нарощують взаємну неприязнь. У 2010 р. фінансисти стали ще рідше, ніж раніше, йти на поступки з відтермінування в погашенні кредитів. І все частіше стягати через суди закладені машини і нерухомість за автокредитами і іпотеці. Позичальники ж, знайшовши декілька слабких місць банків, активно тягають їх у суди, аби оскаржити кредитні договори. Поки в цьому протистоянні з великим відривом перемагають фінустанови, але експерти впевнені, що до кінця року кількість рішень на користь боржників зростатиме на 10% щомісяця.
Судовий бум
Пік зростання кількості судових тяганин між банками і позичальниками припав на друге півріччя 2009 р.: за різними оцінками, тоді їх кількість зросла відразу в 2,5-3 рази. "Клієнти буквально завалювали банки позовами, і в жовтні-грудні йшлося вже про декілька сотень судових процесів з фізособами в різних куточках країни. У лютому-березні 2010 р. ми відчули другу хвилю приросту позовів: щомісячно їх кількість збільшилася на 10-15% в порівнянні з листопадом-груднем минулого року", - розповіли в одному з великих банків.
"Кредитні договори сьогодні намагаються оскаржити чи не 95% недобросовісних позичальників", - сказав директор з правових питань і роботи з проблемними активами Альфа-Банку (Україна) Сергій Половко. За словами фінансистів, велика частина кредитних тяганин в 2009-2010 рр. припала на чотири міста: Київ, Харків, Донецьк і Дніпропетровськ. 80% позовів фізосіб стосувалися заперечування кредитних договорів з іпотеки і 20% - з автокредитів.
Опитані експерти назвали відразу декілька причин сплеску взаємної неприязні між банкірами та їх клієнтами. На перше місце вони поставили непоступливість фінансистів: якщо на початку 2009 р. банки активно йшли на поступки позичальникам, пропонуючи різного роду відтермінування і пільги, то після того, як акціонери припинили активно позичати їм гроші на покриття недостачі за проблемними позиками, вони перестали бути такими ліберальними. "Сьогодні основне завдання для банків - це отримання коштів для кредитування. Тому вони працюють з проблемною заборгованістю переважно в двох напрямах: або оптом з великим дисконтом віддають портфелі колекторам, або йдуть до суду і стягують застави. Лише 10% переговорів з таких позик закінчуються пільгами і відтермінуваннями. У нас були ситуації, коли менеджер банку вже погоджувався на реструктуризацію, але через півгодини передзвонював і говорив, що керівництво її не схвалило і банк стягуватиме заставу через суд", - розповів юрист Першого антиколекторного товариства Артем Стариков.
Не менш важлива причина зростання судової активності позичальників - збільшення кількості боржників, яким так і не вдалося відновити свій фінансовий стан до докризового рівня. "З багатьох кредитних договорів завершився пільговий період, який раніше надали банки, і прийшов час повернутися до платежів на попередньому рівні", - пояснила аналітик Українського аналітичного центру Наталія Щербатюк.
Помітну роль в розпалюванні ворожнечі між фінансистами і громадянами зіграли юристи. Сформувався цілий клас служителів Феміди, які назвали себе антиколекторами. На початку минулого року вони заробляли собі на хліб консультаціями в суперечках з банками, що не повертали вкладникам вчасно депозити, і на допомозі позичальникам, яким в однобічному порядку підвищували ставки з кредитів. Тепер же вони взяли в оберт боржників, які або не мають коштів для платежів банкам, або просто вирішили скористатися ситуацією і відректися від своїх боргів. Чи не відразу після виходу антиколекторів на новий ринок між ними стався розкол.
"Частина юристів вела справжню претензійну роботу, але багато хто просто зрозумів, що можна швидко і немало заробити на ситуації. Юристи-аферисти годували клієнтів обіцянками позбавити їх заборгованості перед банками і лише тягнули час, щоб більше на них заробити. Пізніше ставало очевидним, що після подачі позовів робилося все для перенесення судових засідань: за цей час з позичальника активно тягнули гроші", - розповів Артем Стариков.
Позичальники відточили прийоми
Щоб позбавитися кредитної заборгованості, позичальники в 2009-2010 рр. найчастіше користувалися трьома схемами. Спочатку досить популярним був механізм банкротства. "На ринку юридичних послуг розвелася чимала кількість шахраїв, які пропонують за плату в декілька тисяч доларів провести процедуру банкротства боржника", - розповів начальник управління моніторингу і збору кредитів OTP Bank Сергій Бондарєв. Ще в середині минулого року юристи розраховували на прийняття закону, що обумовлює банкротство фізосіб, проте цей документ так і не був прийнятий, і пересічних громадян почалии активно виставляти в ролі підприємців.
"Позичальника в стислі терміни реєстрували як суб'єкта підприємницької діяльності. Після чого в судовому порядку банкротом визнавалася вже фізособа-СПД, а після того, як у нього банком вилучалося все майно (звичайно це лише застава за кредитом), його позбавляли від обов'язку гасити решту боргів. Як правило, це коштувало $5-6 тис., і проверталися такі справи не без допомоги суддів, які, отримавши щедру винагороду, "не помічали", що кредит був оформлений громадянином задовго до отримання статусу СПД. Понад усе прославилися такого роду рішеннями районні суди Харківської області", - розповіли в одному із столичних юридичних бюро.
Втім, такого роду схеми застосовувалися лише для того, щоб списати з позичальника суму заборгованості, що залишилася: адже після здешевлення, наприклад, квартири з $100 тис. до 50 тис. банк, вилучивши і продавши житло боржника, вимагає погасити решту суми боргу. Після визнання ж позичальника банкротом він вже не може ні на що претендувати.
Справжньою ж модою в 2010 р. стала схема з пропискою неповнолітніх дітей. Фінансисти так і не змогли домовитися про співпрацю з житловими конторами на місцях, а тому жеки продовжують прописувати малолітніх чад в заставлених квартирах. Матеріально простимульований суддя в таких випадках зазвичай закриває очі на те, що прописана дитина навіть не родич позичальникові й отримала прописку за тиждень до суду, а головне - без відома банку, який є вигодоотримувачем за договором застави. Аби винести ухвалу на користь позичальника, йому вистачає закону №2623-IV від 2 червня 2005 р. "Про основи соціального захисту бездомних громадян і бездомних дітей", в якому йдеться, що "держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при здійсненні операцій щодо житлових приміщень". У спорі з "дитячого" питання банки зазвичай акцентують на тому, що вони не "виселяють дітей на вулицю", а лише міняють їх місце мешкання.
"Деякі юристи заявляють, що неплатоспроможних громадян викидають на вулицю прямо в домашніх халатах. Це не так, існує так званий маневрений фонд. Житло в таких будинках далеке від досконалості: держава ставила перед собою завдання забезпечити дах над головою, а не розкіш. У Києві, наприклад, це квартири на Борщагівській, 10, і Оболонській, 34", - повідомив Сергій Бондарєв. Навіть при винесенні ухвали на користь позичальника, який має малолітніх дітей, банки, як правило, подають апеляції, тож такого роду тяганини затягуються надовго.
Набагато рідше застосовується схема, суть якої полягає в причіпках до неграмотно складених кредитних договорів. У таких випадках банкірів намагаються піймати відразу на цілому списку похибок. Наприклад, на тому, що банк не надав письмову інформацію про недоліки і переваги різних форм кредитування, як того вимагає Закон "Про захист прав споживачів". А також на тому, що при валютних кредитах позичальника і поручителя письмово не попереджали, що саме вони несуть курсові ризики і в разі курсових коливань ціна позики може істотно змінитися. За цим самим Законом "Про захист прав споживачів" при однобічному підвищенні відсоткових ставки за кредитом банківський договір може бути визнаний дискримінаційним або несправедливим.
"Згідно з першою частиною ст. 230 Цивільного кодексу, якщо одна із сторін навмисно ввела іншу сторону в оману стосовно обставин договору, які мають істотне значення, а також якщо змовчала про обставини, які перешкоджали укладенню кредитного договору, або заперечувала їх, такий договір може бути визнаний судом недійсним", - пояснив ситуацію управляючий партнер адвокатської фірми "Васько і Назарчук" Вадим Васько. Втім, все, на що можна розраховувати в суді в цьому випадку, - це списання відсотків з позик та пені. Тіло кредиту все одно доведеться гасити.
Банки перемагають… поки
Незважаючи на всю різноманітність схем і настирливість позичальників, банкіри сьогодні виграють велику частину судових суперечок з громадянами. "За нашою практикою, 80% ухвал все одно виносяться на користь банків", - повідомив Артем Стариков. "Судді вважають ці справи легкими: є борг, є боржник, борг потрібно повернути. Ніхто особливо не вникає в законність або незаконність самого договору", - доповнив його Вадим Васько. До того ж тяганина з банками виливаються в додатковий головний біль для позичальників. "Подавши позов, вони можуть відразу ж отримати зустрічний позов від банку про стягнення всієї суми заборгованості з кредиту. Обидва процеси слухатимуться разом. В результаті в недійсності договору може бути відмовлено, а стягнення всього кредиту задоволене", - розповів Сергій Половко.
Та, незважаючи на невтішну статистику, опитані експерти впевнені, що до кінця року кількість позовів зросте. "З багатьох тяганин ще немає судових рішень, і позичальники мають досить серйозні шанси на виграш", - розповіли в одному з юридичних бюро. За різними оцінками, загальна кількість позовів позичальників проти банків до кінця року збільшуватиметься як мінімум на 10% щомісяця. При цьому частка виграних фізособами справ, на думку експертів, може зрости до 30-40%.
Свої оптимістичні прогнози юристи засновують на великій кількості перспективних для фізосіб справ, таких, що перебувають сьогодні на розгляді в судах. А також підвищенням загального освітнього рівня позичальників: передбачається, що, обпікшись на послугах юристів-аферистів, вони вже не стануть економити на якісній юридичній допомозі. Фахівці не збираються в 2010 р. винаходити нові методи і планують робити ставку в судах на вже використовувані схеми. Новинки можуть з'явитися лише в тому випадку, якщо народні депутати ухвалять закон про банкротство фізосіб, який сьогодні перебуває на розгляді у Верховній Раді.
Олексій Редько
|
| Категория: кредитование | Добавил: lawyers (22.05.2010)
|
| Просмотров: 819
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|
|
